Сучасна система освіти пропагує особистісно орієнтоване навчання, яке засноване на трьох педагогічних поняттях: технологія, метод та прийом. Педагог має лише обрати влучний алгоритм для розвитку розумових та творчих здібностей своїх вихованців, створити навчальну ситуацію, яка якнайповніше зможе розкрити потенціал учня.
Широкий спектр педагогічних технологій дає змогу вибору, а формат обраної інновації буде залежати від того, на який кінцевий результат розраховує сучасний учитель. Актуальність обраного методу знаходиться в пропорційному зв’язку з концепцією триєдиної мети уроку, матеріалом, що буде поданий для вивчення, та навчальними ситуаціями, котрі вчитель заздалегідь передбачає для оптимізації навчально-виховного процесу.
Останнім часом небувалої популярності набули три типи технологій, а саме: ігрові, інформаційні та проектна. Треба зазначити, що з популяризацією використання всесвітньої павутини ( World Wide Web ) або Інтернету стає актуальним застосування Веб-квестів (Webquest), які вже набувають статусу повноцінної технології навчання, адже їх можна характеризувати за допомогою двох головних педагогічних аспектів: «гарантованістю кінцевого результату й проектуванням майбутнього навчального процесу» [ 4; с. 73 ] .
Поняття Веб-квест ( Webquest ) не нове, уперше було вжито Берні Доджем і Томом Марчом у 1995 році, автори розробили інноваційні завдання, додатки до самостійної роботи студентів з метою інтеграції Інтернет у систему освіти. Учені вважають, що технологія використання веб-ресурсів допомагає учням самостійно контролювати процес свого навчання, спонукає до розширених пошуків матеріалу потрібного для кінцевого результату та звітності перед викладачем [ 1 ] .
Для впровадження цієї технології вкрай важливе правильне розуміння, тлумачення цього поняття. За Биховським Ярославом, освітній Веб-квест – це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу. Зустрічаємо й інше визначення: Веб-квест (webquest) в педагогіці - проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.
Освітній веб-квест-сайт в Інтернет, присвячений певній темі і складається з кількох, пов'язаних єдиною сюжетною лінією розділів, насичених посиланнями на інші ресурси Інтернет.
Отже, виходячи з двох визначень ми можемо стверджувати, що існує дві форми Веб-квестів: « closesystem », тобто інформація міститься в рамках одного веб-сайту й не виходить за його межі, « opensystem », де учні мають самостійно знайти матеріал для виконання завдання, користуючись порадами наставника та списком рекомендованих джерел. Крім того, Веб-квести можуть різнитися за часом їх виконання: короткочасні та тривалі, це залежатиме від обсягу матеріалу, який учитель запропонує дітям.
1. Короткострокові web-квести, спрямовані на набуття знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань. Робота над ними може займати від одного до трьох сеансів.
2. Довгострокові web-квести спрямовані на розширення і уточнення понять. По завершенні роботи над довгостроковим web-квестом, учень повинен вміти вести глибокий аналіз отриманих знань, уміти їх трансформувати, володіти матеріалом настільки, щоб зуміти створити завдання для роботи над темою.
За предметним змістом: монопроекти та між предметні, а також за типом завдань, що виконують учні.
Берні Додж визначив види та типи Веб-квестів , але їх можна класифікувати як загальнопедагогічні , якщо ж ми беремо до уваги уроки літератури, види квестів будуть специфічними. Це можуть бути інтерв’ю (з письменником, з героєм, з літературним критиком, режисером кінофільму, сценаристом, художником, композитором, і тому подібне), реклама (збирання матеріалу для подальшого створення рекламного ролика про особистість письменника та його художній твір, з метою зацікавлення майбутнього читача), історична довідка (дослідження певної інформації для поглибленого осмислення літературного твору), переконуючий Веб-квест (учні повинні створити такий продукт, що зможе переконати будь-кого у своїй доцільності, це збирання аргументів, що свідчать на користь персонажа (позитивного, негативного), письменника й критика (двобій митців слова за майстерність), класифікаційний (створення продукту в заданому форматі, розгорнута класифікація родів, жанрів, літературних героїв, перелік засобів художньої виразності, сюжетних та позасюжетних елементів, і тому подібне), журналістське розслідування (об’єктивний виклад думок і фактів щодо обраної проблеми).
Педагогічна технологія відрізняється від методу не лише більш широкою системою впровадження, а й чіткою структурою. Веб-квест не виняток, на думку Євгенії Семенівни Полат , доктора педагогічних наук, професора він має таку структуру: вступ (формулювання теми, опис головних ролей учасників, сценарій квеста , план роботи або огляд усного квеста ), центральне завдання (завдання, питання, на які учні мають знайти відповідь в межах самостійного дослідження, який підсумковий результат має бути досягнутий), список інформаційних ресурсів, якщо він є, опис основних етапів роботи, підсумки дослідження [ 3 ] .
Завдяки використанню педагогічної технології Веб-квест ( Webquest ) на уроках літератури розкривається творчий потенціал учня, креативний підхід до виконання завдання, у тому числі й дослідницького. Позитивним фактором можна вважати й варіативність виконання смислового завдання технології: самостійне та колективне, завдяки цьому у вихованців розвивається сумлінне контролювання своєї самоосвіти та вміння відстоювати свою думку, іти на компроміси й конструювати спільну доповідь, коректно розподіляючи ролі між виконавцями квесту . Технологія Веб-квест ( Webquest ) гармонійно й легко впроваджується в сучасний освітній процес, забезпечуючи гуманність, актуальність, активність і доброзичливість суб’єктів навчання.
